Хронологія розвитку українського нотаріату українського періоду починається з 20 квітня 1923 року, а саме з затвердження Положення про державний нотаріат. Новітня історія українського нотаріату починається з Акту проголошення незалежності України і пов'язаної з цим бурхливої законопроектної діяльності. Формування в незалежній українській державі ринкових відносин, виникнення інститутів приватної власності, оренди, підприємництва, поглиблення процессів приватизації тощо об'єктивно обумовили проведення радикальної реформи діяльності органів нотаріату.
Закон України "Про нотаріат", що набув чинності з 1 січня 1994 року, як один з головних і важливих етапів цієї реформи, створив правові підстави для впровадження нових, раніше невідомих нашому законодавству інститутів, зокрема - приватної нотаріальної діяльності, який вже протягом століть існує в багатьох зарубіжних країнах і показав себе з кращого боку. Розроблений з урахуванням досвіду зарубіжних країн, які сповідають латинську школу нотаріату(Німеччина, Італія, Франція тощо), чинний закон, без сумніву, реально посилив роль нотаріату у суспільному житті незалежної української держави.